Олександр Граб — учасник бойових дій, який, попри життєві труднощі, не зупинився на шляху до самореалізації.
Завдяки підтримці служби зайнятості він знайшов роботу, що приносить задоволення і дає можливість працювати у зручному форматі.
До початку війни Олександр доглядав за хворими батьками. Майже десять років він присвятив турботі про рідних, відклавши особисте на другий план. Та коли настав важкий для країни час, чоловік не залишився осторонь — став до лав 72-ї окремої механізованої бригади.
Через стан здоров’я Олександр був звільнений зі Збройних Сил України. Має третю групу інвалідності як інвалід війни. Після повернення додому розпочався новий етап — тривале лікування, адаптація до мирного життя та пошуки себе. Попри всі труднощі, чоловік не опускав рук і продовжував шукати роботу, яка відповідала б його можливостям.
Певний час Олександр працював в сфері охорони, але через проблеми зі здоров’ям змушений був звільнитися. Тоді він звернувся по допомогу до Ужгородської філії Закарпатського обласного центру зайнятості.
Фахівці служби уважно вислухали чоловіка, допомогли визначити професійні орієнтири та підібрали варіант, який дозволяє працювати дистанційно. Так Олександрові організували стажування у ФОП Горич Ярослав на посаді менеджера із збуту.
Під час стажування чоловік продемонстрував відповідальність, наполегливість і щире бажання навчатися новому. Його старання не залишилися непоміченими — уже 1 жовтня 2025 року він був офіційно працевлаштований.
Сьогодні Олександр працює дистанційно, і така форма зайнятості для нього ідеальна:
«Робота мені подобається, бо я можу виконувати свої обов’язки і вдома, і в дорозі. Це дає можливість залишатися активним, не обмежуючи себе у просторі. Дякую працівникам центру зайнятості за розуміння і гарне ставлення», — ділиться чоловік.
Але на цьому ветеран не зупиняється. У планах — відкрити власну справу, пункт шиномонтажу. Олександр мріє реалізувати цю ідею за підтримки Державної служби зайнятості, подавшись на грант у межах програми підтримки підприємництва.
Його історія — це приклад того, як віра у власні сили, підтримка фахівців служби зайнятості та готовність навчатися можуть відкрити нові можливості навіть після найскладніших життєвих випробувань.