Гончарство, як професія, своїм корінням сягає до витоків нашої цивілізації. Археологи по рештках гончарних виробів визначають
рівень цивілізійності тих чи інших народів у різні історичні епохи. Закарпаття не є винятком у даному вимірі, а скоріше прикладом того як цей народний промисел тут зароджувався тисячоліття тому, вдосконалювався, передаючись із покоління в покоління, а нині, на жаль, чомусь зникає.
Саме тому вже не один рік знана в області художник-кераміст, член Спілки дизайнерів України Ольга Ладижець у своїй арт-майстерні присвячує чимало власного вільного часу дітям, навчаючи їх азам роботи з глиною. Ось і 12 червня Ольга Олесівна гостинно відчинила двері своєї майстерні, відгукнувшись на пропозицію обласного центру зайнятості дати дітям майстер-клас з гончарства, аби зацікавити їх принадами цієї дивовижної професії. Охочих виявилось чимало, адже долучення до таїнства роботи з глиною проходить у ігровій формі, дає дітям можливість фантазувати, матеріалізуючи власну уяву у витвори з глини.
День відкритих дверей у арт-майстерні Ольги Ладижець відвідав і директор Закарпатського обласного центру зайнятості Юрій Фущич, котрий під враженням від побаченого відзначив, що:
- Діти – це наше майбутнє, майбутнє усієї України. І те, що ми в них закладемо сьогодні, те отримаємо і завтра. Тому подібні заходи, як нинішній, небайдужі наставники-професіонали, як от пані Ольга, мають велике значення і вносять вагомий внесок у те, аби у майбутньому ми не забули про свої культурні витоки, традиції, звичаї та в цілому духовність народу, яка плекалась нашими предками тисячоліттями. А відродження духовності, в т. ч. і традиційних для Закарпаття народних промислів, відродить у значній мірі й 
економіку краю, підніме рівень життя людей, яким не потрібно буде шукати по світах роботу, а реалізовувати себе вдома. Адже з розвитком туристично-рекреаційного напрямку на Закарпатті сувенірна продукція, виготовлена нашими умільцями з використанням місцевого колориту та символіки, буде дуже купівлеспроможна. А професія художника-кераміста – потрібна і витребувана на ринку праці. Та й у духовному вимірі подібна робота з дітьми актуальна, бо їх треба змалечку долучати до культурної спадщини свого народу, а не виховувати на чужих цінностях.
Реалії сьогодення, на жаль, показують, що гончарство, яке існувало ще пару десятків років тому в області, перебуває у занедбаному стані, фахівців – обмаль, а ринок заполонив ерзацпродукт невідомого походження казна звідки, аж із Китаю. Тому дану професію ми просто зобов’язані відродити, зробити її шанованою.