Мабуть, неодноразово молоді люди запитували себе: «Ким бути?», «Що необхідно знати про себе, про світ професій, праці?», «Як діяти, щоб не помилитись у виборі своєї майбутньої професійної кар’єри?». Адже повноцінне щасливе життя можливе тільки тоді, коли людина працює творчо, із задоволенням, а обрана професія відповідає її здібностям, інтересам, професійній підготовці і стану здоров’я.
Молоді люди, котрі стоять на порозі вибору професії, переважно бачать себе працівниками престижних фірм чи підприємств, де зможуть досягти матеріального забезпечення, економічної незалежності, самореалізації. Але чисельність випускників, що не мають конкретних, визначених професійних планів, зростає. Вибір майбутньої спеціальності частенько викликає палкі суперечки батьків і дітей. Адже батьки впевнені, що вони краще знають життя, а діти хочуть обирати самостійно, оскільки це їхнє майбутнє. Тому дозволимо собі надати деякі поради:
- Краще визначитися з вибором професії заздалегідь, а не перед дверима приймальної комісії. Тим більше варто дізнатися якомога більше про майбутню спеціальність. Адже нерідко абітурієнти, які хочуть стати журналістами, основною причиною свого вибору називають бажання: "щоб по телевізору показували", і зовсім не знають, що робота журналіста складна, емоційно важка, а іноді навіть небезпечна для здоров'я і життя. Абітурієнти, які подають документи на економічні факультети, зазвичай уявляють собі статус і гроші, а не тяжку роботу з цифрами, паперами, звітами. Не полінуйтеся, попросіть знайомих чи родичів, які працюють за фахом, про який ви мрієте, розповісти або показати, що саме і як вони роблять. Відвідайте дні відкритих дверей у вузах.
- При виборі майбутньої професії не орієнтуйтеся лише на її престижність. Юристи, банкіри, економісти, фінансисти дійсно залишаються лідерами серед престижних професій, але ринок праці ними вже давно переповнений. Тож, з позиції перспективи, ви можете залишитись з гарним дипломом, але без роботи.
- Не думайте, що ті люди, які отримали престижну професію, але нині сидять без роботи, просто невдахи, а з вами буде по-іншому. З кожним роком роботодавці стають все більш вибагливими і на ринку праці виживе лише той, хто, крім звичайного вузівського диплому, має ще безліч умінь і знань.
- Не відвертайтеся від "непрестижних" професій, дотримуючись стереотипу про них, як про "чорну" і низькооплачувану роботу. Представники робітничих професій сьогодні на вагу золота. Відповідно й зарплатня у гарних фахівців у цій сфері іноді навіть вища, ніж у деяких "престижних" спеціалістів.
- Продивляйтеся оголошення роботодавців та зверніться за рекомендаціями до центрів зайнятості (до речі, в них щороку проводяться "Дні кар'єри", на яких можна дізнатися все необхідне про вузи, актуальні на ринку праці професії, вимоги роботодавців тощо). Вони допоможуть вам зрозуміти, чи потрібна на ринку праці спеціальність, на вивчення якої ви хочете потратити 5 років. Якщо ви взагалі не уявляєте, яку спеціальність обрати, краще зверніться до фахівців місцевого центру зайнятості, які допоможуть вам визначитися з вибором майбутньої спеціальності, враховуючи ваші потреби і здібності.
Ринок праці все більше вимагає творчих працівників, які підготовлені до самостійної, раціоналізаторської і винахідницької діяльності в різних галузях народного господарства та приватного сектора. В умовах конкуренції перемогу отримує висококваліфікований працівник, який використовує у своїй діяльності новинки науки і техніки. Таким фахівцем може стати лише людина, котра при обиранні майбутньої професії орієнтувалась на формулу: “хочу-можу-треба”. Людина ж не на своєму місці не зможе ефективно працювати. Але знайти себе, свою професію і своє місце у житті – складне завдання, адже у сучасному світі налічується більше 40000 професій.
Кожен сам обирає свою професію і сам повинен помилятися, щоб зрозуміти свої помилки. Ніхто не в змозі вирішити замість нас цю проблему: ні психолог, ні батьки. У кращому разі можна вислухати поради, продумати їх, і... зробити по-своєму.
У процесі самовизначення можна виділити три основних етапи: самопізнання, самовиховання та власне самовизначення.
Самопізнання
Треба вивчити, які вимоги до особистості виконавця (здатностей, рис особистості, інтелекту, емоційно-вольової сфери) пред’являє даний клас професій.
Треба замислитися над своїми сформованими інтересами.
Самопізнання в контексті певної професії або спеціальності передбачає спостереження конкретної діяльності.
Самопізнання буде більш повним, якщо спробувати певну діяльність.
Важливий елемент самовизначення – це відношення до професії або спеціальності.
Самовиховання
Наші емоції виникають внаслідок задоволення певних фундаментальних потреб. Скільки потреб, стільки й способів одержати приємні переживання. Якщо я прагну до успіху, у мене сильна мотивація досягнення, то будь- яка справа може бути для мене джерелом радісних переживань, але тільки в одному випадку: якщо вона ладиться, в іншому випадку – це джерело страждань від невдачі, неуспіху. Основна таємниця праці й джерело натхненної праці полягає у неприхильності особистості до зовнішніх мотивів, у зануренні в зміст праці. Наше „Я” влаштоване так, що зосередження уваги на тому, що ми робимо, зрештою, підвищує ефективність роботи і, більше того, створює переживання радості. Виходить, щоб полюбити свою роботу, потрібно робити її якнайкраще, з повними зануренням і натхненням. Здатність працювати з повним зануренням знижує ймовірність помилок у виборі професії тому що, чим сильнішою є наша здатність до занурення, тим більше коло професій творчого характеру, яке ми можемо опанувати.
Самовизначення
Вибір професії – це складний і відповідальний крок у житті кожної людини. Від продуманого вибору професії багато в чому залежить майбутня доля. Правильно вибрати професію – означає знайти своє місце в житті; поспішність, легковажність може знищити життєві стремління і зробити людину нещасною.
Варто пам’ятати, що свобода професійного вибору має ряд істотних обмежень, продиктованих суб’єктивними та об’єктивними обставинами. Суб’єткивні обмеження багато в чому залежать від позиції людини, її знань, умінь, навичок, прагнення до самопізнання та самовдосконалення. Об’єктивні обмеження диктуються життєвими умовами, вимогами, які пред’являють професії до особистості. У зв’язку із цим справжня свобода дій – це вибір виду і місця роботи з урахуванням реальних особистісних можливостей та існуючих обмежень, знаходження шляхів реального подолання труднощів, що виникли.