З давніх часів з покоління до покоління передавався професійний досвід підростаючому поколінню. Завдання підготовки молоді до практичної діяльності поставало перед народами і цивілізаціями завжди, але вирішувалось по-різному.

Молоді люди, котрі стоять на порозі вибору професії, переважно бачать себе працівниками престижних фірм чи підприємств, де зможуть досягти матеріального забезпечення, економічної незалежності, самореалізації. Але чисельність випускників, що не мають конкретних, визначених професійних планів, зростає. Старшокласникам часто бракує інформації, що стосується питань професійного вибору в сучасних соціально-економічних умовах, а також незнання своїх особистісних психофізіологічних особливостей і можливостей. Та навіть в разі “вдалого” вибору професії, що користується попитом на ринку праці, може виникнути проблема подальшого працевлаштування, оскільки працедавців цікавить перш за все високий рівень кваліфікації працівника та досвід роботи за професією.

Ринок праці все більше вимагає творчих працівників, які підготовлені до самостійної, раціоналізаторської і винахідницької діяльності в різних галузях народного господарства та приватного сектора.  В умовах конкуренції перемогу отримує висококваліфікований працівник, який використовує у своїй діяльності новинки науки і техніки. Таким фахівцем може стати лише людина, котра при обиранні майбутньої професії орієнтувалась на формулу: “хочу-можу-треба”. Людина ж не на своєму місці не зможе ефективно працювати. Але знайти себе, свою професію і своє місце у житті – складне завдання, адже у сучасному світі налічується більше 40000 професій.

Людині, котра обирає професію, потрібно визначитися в усій гамі розмаїття професій, зрозуміти їх зміст, зуміти реально оцінити свої можливості, нахили та здібності. Підготовка молоді до свідомого вибору професії – важлива проблема як з точки зору народногосподарських, соціальних, так і психолого-педагогічних аспектів.

Наявність, з одного боку, багатогранності професій та спеціальностей, з іншого – людей, що різняться цілою низкою стійких індивідуально особистісних характеристик, постійно вимагає від професійної орієнтації врахування людського фактору та змін у виробництві.

Професійна орієнтація в службі зайнятості.

Молодь відрізняється від інших вікових груп клієнтів, які звертаються до служби зайнятості, тим, що в переважній більшості не має відповідних професійних знань та навичок, домінуючої потреби до праці, бажанням мобілізувати власні зусилля.

„Школа реального життя” має мету - навчити молодь обрати професію, яка оптимально співпадає з її потребами.

Служба зайнятості допомагає випускникам:

  •  зорієнтуватись у великій кількості професій;
  • проаналізувати сучасний ринок праці;
  • виокремити професії,  які актуальні на ринку праці в регіоні;
  • визначити ступень професійної придатності до конкретної професії;
  • розробити індивідуальний план розвитку кар”єри;
  • розібратись у своїх проблемах;
  • виявити нахили, здібності, об”єктивно оцінити свої особисті якості;
  • проведуть необхідне тестування і за його результатами порадять ту сферу діяльності, яка відповідає індивідуальним можливостям- схильностям та здібностям школяра;
  • Залучає школярів до масових профорієнтаційних заходів;
  • проводить профорієнтаційні семінари серед випускників загальноосвітніх шкіл.

Так за січень-лютий 2018 року в області проводилися 62семінари для учнівської молоді з орієнтації на робітничі професії, якими було охоплено 1804 учнів. Було проведено 17 профінформаційних групових заходів для учнівської молоді, де взяло участь 525 особи. Було проведено12 виїзних профорієнтаційних заходів для молоді – 455 осіб, Професіографічних екскурсій 14 – 304 особи, Інтерактивний захід для молоді( змагальний мотиваційний інтелектуальний) 2 – 40 осіб, День відкритих дверей навчального закладу 2 – 270 учнів, Презентація професії для учнівської молоді 3-53особи.

 

Висновок один - Служба зайнятості озброює учнів певним об”ємом систематизованої профорієнтаційної інформації, активізує інтерес до вивчення і вибору професії, виховує у підлітків відповідне і активне відношення до вільного свідомого і самостійного вибору професії, допомагає формувати у них правильне розуміння сутності професійного самовизначення.